VI Міжнародна наукова конференція «Математичні проблеми механіки неоднорідних структур», присвячена 75-річчю від дня народження академіка АН України Я.С.Підстригача та 25-річчю заснованого ним Інституту прикладних проблем механіки і математики НАН України, проходила 26–29 травня 2003 року в м. Львові і була центральним заходом, який проводився відповідно до Постанови Президії НАН України «Про відзначення 75-річчя від дня народження академіка АН України Я.С.Підстригача».
Організаторами конференції виступили:
Міністерство освіти і науки України;
Національна академія наук України;
Західний науковий центр НАН України
та Міносвіти і науки України;
Інститут прикладних проблем
механіки і математики
ім. Я. С. Підстригача НАН України;
Львівський національний університет ім. Івана Франка;
Українське товариство механіки руйнування матеріалів.
Програмний комітет конференції очолювали член-кореспондент НАН України Г. С. Кіт, академік НАН України В. В. Панасюк, академік НАН України І. В. Скрипник.
Організаційний комітет конференції очолили Г. С. Кіт (голова), Р. М. Кушнір (заступник), В. С. Попович (секретар).
Голова оргкомітету Г. С. Кіт відкриває конференцію.
Сидять (зліва направо) В. С. Попович, Р. М. Кушнір, І. О. Луковський,
В. В. Панасюк, В. М. Дзера
Відкриття конференції відбулося 27 травня о 10 год. ранку в актовому залі Інституту прикладних проблем механіки і математики ім. Я. С. Підстригача НАН України. Із вступним словом до учасників конференції звернувся співголова програмного комітету радник при дирекції ІППММ НАН України, член-кореспондент НАН України Г. С. Кіт.
Співголова програмного комітету директор Фізико-механічного інституту ім. Г. В. Карпенка НАН України, академік НАН України В. В. Панасюк виголосив доповідь «Я. С. Підстригач – вчений, організатор науки, педагог і громадський діяч».
Директор ІППММ НАН України Р. М. Кушнір виступив з доповіддю «Історія і сьогодення Інституту прикладних проблем механіки і математики ім. Я. С. Підстригача НАН України».
З вітаннями до учасників конференції звернулися: заступник академіка-секретаря відділення математики НАН України академік НАН України І. О. Луковський, заступник академіка-секретаря відділення механіки НАН України академік НАН України В. Т. Грінченко та голова Франківської районної держадміністрації м. Львова В. М. Дзера. Академік І. О. Луковський зачитав привітання колективу ІППММ НАН України від Президента НАН України, академіка Бориса Євгеновича Патона, у якому говориться:
Шановні колеги, друзі!
Прийміть щирі привітання з нагоди 75-річчя від дня народження видатного вченого і організатора науки, талановитого педагога, академіка НАН України Ярослава Степановича Підстригача та 25-річчя заснованого ним славнозвісного інституту!
Все життя Ярослава Степановича – яскравий взірець вірного служіння Вітчизні. Йому були притаманні широта і багатогранність наукових інтересів. Своїми працями він збагатив вітчизняну і світову науку.
Створений Ярославом Степановичем колектив інституту, який сьогодні по праву носить його ім’я, широковідомий визначними досягненнями та міжнародним авторитетом виконаних досліджень.
Бажаю всім творчої наснаги та нових успіхів і досягнень у пізнанні таємниць Всесвіту.
Президент НАН України
академік НАН України Б. Є. Патон
Виступає співголова програмного комітету В. В. Панасюк
Вчений секретар конференції В. С. Попович від імені оргкомітету подякував за підтримку та сприяння у проведенні конференції Українському науково-технологічному центру (виконавчий директор І. Кармель), Кредит-банку України (голова правління С. І. Кубів), Західно-українському об’єднаному осередку Ін-ту інж. з електрики та електроніки (голова М. І. Андрійчук), ТзОВ «Буд.комплекс» і навів дані про учасників конференції. Вченими Білорусі (Мінськ, Гомель), Вірменії (Єреван, Гюмрі), Німеччини (Геттінген, Хемніц), Польщі (Варшава, Краків, Лодзь, Бидгощ, Кошалін, Ополє, Ченстохова), Росії (Москва, Санкт-Петербург, Перм, Подольськ, Коряжма Архангельської обл.), Швеції (Гетеборг) та України (Донецьк, Дніпропетровськ, Дніпродзержинськ, Івано-Франківськ, Київ, Кам’янець-Подільський, Кіровоград, Львів, Одеса, Рівне, Севастополь, Суми, Тернопіль, Харків, Чернівці) подано на конференцію 268 доповідей. Вони присвячені в основному проблемам побудови математичних моделей механіки неоднорідних деформівних твердих тіл, розробці нових і вдосконаленню існуючих математичних методів механіки неоднорідних тіл, тіл з тріщинами та тонкими включеннями, динаміки неоднорідних середовищ, оптимізації технологічних процесів і проектування конструкцій, а також сучасним математичним проблемам, що при цьому виникають. У кожну з окреслених проблем вніс чималий доробок видатний вчений-механік академік АН України Ярослав Степанович Підстригач, якому 25 травня 2003 року виповнилось би 75 років.
Детальний огляд життєвого шляху Я. С. Підстригача та його наукової творчості дали у своїх виступах Г. С. Кіт, В. В. Панасюк і Р. М. Кушнір. Характеризуючи видатну позицію, яку посів Я. С. Підстригач у світовій науці, було зазначено, що з іменем Я. С. Підстригача пов’язані розробки в галузі термомеханіки, нерівноважної термодинаміки, механотермодифузії, взаємодії матеріальних середовищ з електромагнітними полями, гідроакустики, поверхневих явищ, зокрема механіки тіл з покриттями, які успішно розвиваються у створеному ним Інституті прикладних проблем механіки і математики НАН України та інших наукових центрах.
У другій половині ХХ століття, у період наукового становлення Я. С. Підстригача, промисловість, техніка, технології почали виходити на якісно новий рівень. Виникла потреба в більш досконалих дослідженнях, точніших розрахунках елементів конструкцій, які працюють в агресивних середовищах, при підвищених рівнях температур, силових навантажень, в умовах потужних електромагнітних полів, з урахуванням поверхневих явищ, структури матеріалів та інших факторів, що суттєво впливають на експлуатаційні властивості конструкцій. Проведення таких теоретичних досліджень для визначення термодинамічного стану середовищ з урахуванням взаємозв’язку процесів різної природи вимагало побудови відповідних математичних моделей механіки деформівних твердих тіл. І вже в перших роботах у цьому напрямі Я. С. Підстригач запропонував методи побудови таких моделей і на їх основі провів дослідження взаємозв’язку деформації, теплопровідності, дифузії та інших процесів немеханічної природи.
До учасників конференції
звертається
Ярослав Підстригач – внук Я. С. Підстригача
Розвиваючи методи термодинаміки нерівноважних процесів і механіки суцільних середовищ, Я. С. Підстригач запропонував новий метод дослідження процесів деформації, дифузії і теплопровідності. При цьому, крім параметрів стану, він обґрунтовано вводить додатково систему фізико-механічних характеристик моделі, встановлює відповідні залежності між ними і отримує замкнену систему взаємозв’язаних диференціальних рівнянь.
У прикладному аспекті отримані результати дозволили визначити напружений стан, довготривалість, дифузійну стабільність тіла, ставити і розв’язувати задачі теоретичного прогнозування робочого ресурсу конструкцій в екстремальних умовах експлуатації з урахуванням локальних неоднорідностей типу включень, дислокацій, приповерхневих дефектів та інших факторів, що інтенсифікують протікання процесів деформування та руйнування матеріалів.
Запропонований термодинамічний підхід до побудови конкретних моделей механіки твердих деформівних тіл отримав подальший розвиток при описі і вивченні взаємодії матеріальних середовищ з електромагнітними полями. У рамках макроскопічних уявлень виведено співвідношення деформації електропровідних тіл, які згодом було узагальнено на випадок електропровідних твердих розчинів. На основі цих співвідношень виконано низку важливих досліджень особливостей механотермодифузійних явищ у приповерхневих шарах.
Крім широкого комплексу досліджень впливу взаємозв’язку процесів різної природи на механічну поведінку деформівних твердих тіл, започаткованих Я. С. Підстригачем, особливої уваги заслуговують також роботи, пов’язані з моделюванням поверхневих явищ і фізико-механічного обміну в системі тіл при реальному, як правило – неідеальному, контакті. Щоб урахувати той факт, що фізичні та механічні властивості приповерхневих шарів тіл можуть суттєво відрізнятись від таких властивостей у їх об’ємі, Я. С. Підстригачем було запропоновано моделювати ці перехідні зони проміжковими шарами і враховувати їх вплив на термодинамічний стан середовищ, що контактують, узагальненими граничними умовами. Такий підхід дозволяє описувати енергоємність проміжкових шарів, їх енергопроникність і фізичну провідність вздовж границі розділу. На відміну від класичних умов ідеального контакту, сформульовані узагальнені граничні умови допускають можливість стрибка відповідних параметрів стану та їх нормальних похідних при переході через поверхню розділу. Ці ідеї і наукові розробки стали основою для широкого кола досліджень у механіці деформівних середовищ, надали реального змісту контактним задачам, механіці тіл з включеннями, фізичними тріщинами, розшаруваннями, іррегулярними поверхнями та покриттями.
Водночас наукова діяльність видатного вченого тісно пов’язана з розробкою теоретичних основ і методів узагальненої термомеханіки, термопружності тонких пластинок і оболонок, середовищ неоднорідної структури, гідроакустики та гідропружності неоднорідних середовищ, оптимізації режимів і схем термообробки елементів конструкцій, міцності механічних структур із залишковими напруженнями.
Істотний внесок зробив Я. С. Підстригач до створення теоретичних основ і методів оптимізації режимів і схем високотемпературної локальної обробки зварних елементів тонкостінних конструкцій. Отримані результати стали основою розробки технологій локальної термообробки елементів тонкостінних конструкцій і приладів з метою зняття залишкових напружень, зокрема в зоні зварних швів.
Загальний підхід і методику оптимізації режимів термообробки тонкостіних елементів конструкцій було використано для математичного моделювання і оптимізації технологічних процесів виготовлення та обробки електровакуумних приладів.
Я. С. Підстригач та його учні запропонували новий спосіб розв’язування задач пружної рівноваги непологих оболонок з розрізами як систем сингулярних інтегральних рівнянь. Під його керівництвом розроблено експериментально-теоретичний метод пришвидшених випробувань довготривалості склооболонкових конструкцій складної форми з включеннями, і на цій основі – режим еквівалентних за руйнуванням форсованих випробувань скловиробів і спосіб оцінки їх надійності.
У 1975 році за розробку та впровадження у практику оптимальних режимів зняття залишкових напружень у зоні зварних швів конструкцій оболонкового типу Я. С. Підстригачу разом з вченими та інженерами, які реалізували цю технологію, присуджено Державну премію України в галузі науки і техніки. За дослідження, присвячені розробці математичних основ термомеханіки, в 1977 році йому присуджено премію ім. М. М. Крилова НАН України, а в 1979 році присвоєно звання «Заслужений діяч науки України».
Я. С. Підстригач – видатний організатор науки. У 1969–1972 рр. він був заступником директора з наукової роботи Фізико-механічного інституту НАН України, в 1972 році організував Львівський філіал математичної фізики Інституту математики НАН України. З 1978 р., після перетворення філіалу в Інститут прикладних проблем механіки і математики НАН України, до останніх днів життя Ярослав Степанович Підстригач був директором цього Інституту, який тепер носить його ім’я.
Плідну наукову та науково-організаційну роботу він успішно поєднував з педагогічною діяльністю. Понад 25 років викладав у Львівському університеті ім. Івана Франка, завідував створеною в університеті за його ініціативою на базі Інституту прикладних проблем механіки і математики НАН України кафедрою математичного моделювання. Серед учнів Ярослава Степановича Підстригача – понад 50 докторів і кандидатів наук.
Ярослав Степанович Підстригач раптово помер 28 травня 1990 р. До останніх днів вів активну наукову діяльність, постійно шукав нові форми співпраці науки і виробництва.
Основні фундаментальні роботи академіка НАН України Я. С. Підстригача з вивчення термомеханічного стану тонких пружних пластин і оболонок, математичного моделювання теплообміну тіл при неідеальному тепловому та механічному контакті, застосування методів механіки суцільних середовищ і нерівноважної термодинаміки до вивчення взаємодії деформації з процесами різної фізичної природи, дослідження збурення фізико-механічного стану твердих тіл в околі концентраторів наведено в книзі: Підстригач Я. С. Вибрані праці. – Київ: Наук. думка, 1995. – 460 с.
Пленарна доповідь В. Т. Грінченка
На пленарних засіданнях, якими керували Г. С. Кіт і В. В. Панасюк, були заслухані такі доповіді:
· Ярослав Бурак, Василь Кондрат (ЦММ ІППММ НАН України, Львів), «Багатоконтинуумний підхід в математичному моделюванні механоелектромагнітних процесів у пористих насичених тілах»;
· Віктор Грінченко, Володимир Маципура (Інститут гідромеханіки НАН України, Національний технічний університет України, Київ), «Особливості розповсюдження хвиль у фізично та геометрично неоднорідних хвилеводах»;
· Григорій Кіт, Ростислав Мартиняк (ІППММ НАН України, Львів), «Термомеханічна поведінка структур з теплопровідними тріщинами»;
· Ю. Няшин, В. Кирюхин, В. Лохов (Пермский ГТУ, Россия), «О моделировании и управлении напряжениями и деформациями с помощью собственных деформаций»;
· Victor Pidstrygach (Mathematisches Inst., Georg-August-Universitat Gottingen, Gottingen, Germany), «Nonlinear gauged sigma-model in dimension 4»;
· Олександр Гачкевич (ІППММ НАН України, Львів, Україна), Зигмунт Касперський (Інститут математики, фізики та хімії Політехніки Опольської, Ополє, Польща), Роман Мусій, Михайло Солодяк, Ростислав Терлецький (ІППММ НАН України, Львів, Україна), «Проблеми математичного моделювання в термомеханіці електропровідних тіл за умов дії електромагнітних полів»;
· Alexander Linkov (Institute for Problems of Mechanical Engineering, St.-Petersburg, Russia), «The complex variable hypersingular BIE of thermoelasticity for plane inhomogeneous bodies with cracks and cavities»;
· Volodymyr Makarov (Institute of Mathematics of NASU, Kiev), Natalia Rossokhata (T. Shevchenko Nat. University, Kiev), B. Bandyrskii (Nat. University «L’viv. Polytechnika»), «Eigenvalue transmission problem modelling vibrations of composite shanks»;
· Іван Луковський (Інститут математики, Київ), «Математичні проблеми нелінійної динаміки твердих тіл з рідинними вантажами».
Після закінчення пленарних засідань учасники конференції поклали квіти на могилу академіка Я. С. Підстригача на Личаківському цвинтарі м. Львова, а також могили професорів П. С. Казімірського, Ю. М. Коляна та В. Я. Скоробогатька, які своєю працею в ІППММ НАН України внесли значний вклад в його становлення і розвиток.
Покладання квітів до могили Я. С. Підстригача
28 травня у Львівському національному університеті ім. Івана Франка проходила робота шести секцій:
· Моделі механіки неоднорідних деформівних твердих тіл;
· Математичні методи механіки неоднорідних тіл;
· Математичні методи механіки тіл з тріщинами та тонкими включеннями;
· Математичні методи динаміки неоднорідних середовищ;
· Оптимізація технологічних процесів і проектування елементів конструкцій;
· Сучасні проблеми математики.
Завершився день круглим столом, присвяченим 25-річчю заснованого Я. С. Підстригачем Інституту прикладних проблем механіки і математики НАН України, який відбувся в актовій залі Інституту.
29 травня проходили секційні засідання конференції, а після їх завершення відбулася підсумкова дискусія і закриття конференції. У своїх виступах керівники пленарних і секційних засідань та учасники конференції (Я. Й. Бурак, М. М. Николишин, В. В. Михаськів, О. Р. Гачкевич, Б. Й. Пташник, Ю. І. Няшин, М. М. Власов, О. М. Ліньков, Г. С. Кіт, Р. М. Кушнір, Г. Т. Сулим, В. С. Попович) відзначили високий організаційний рівень підготовки і проведення конференції, який дав змогу залучити до її роботи відомих вчених провідних шкіл і наукових осередків України та інших країн з математичних проблем механіки неоднорідних структур. За час, що минув від попередньої конференції (Луцьк, 2000 р.), інтенсифікувалися дослідження з проблем:
– побудови моделей механіки деформівних твердих тіл;
– розробки математичних методів механіки неоднорідних тіл, тіл з тріщинами та тонкими включеннями, механіки контактних явищ, динаміки структурованих середовищ, а також оптимізації технологічних процесів й проектування елементів конструкцій з традиційних і нових матеріалів з ускладненою реологією.
Конференція визнала доцільним надалі зосереджувати увагу дослідників у галузі математичних проблем механіки неоднорідних структур на таких проблемах:
– механіка зв’язаних фізико-механічних полів у неоднорідних структурах за комплексних зовнішніх впливів;
– побудова і розвиток математичних моделей з урахуванням реальних властивостей матеріалів, зокрема, температурних і функціонально-градієнтних залежностей їх фізико-механічних властивостей, фізичної і геометричної нелінійності явищ, особливостей їх динамічного відгуку, контактної і фрикційної взаємодії, фазових перетворень;
– вдосконалення існуючих і розробка нових аналітичних, числових, аналітично-числових та експериментальних методів дослідження проблем механіки неоднорідних структур з урахуванням здобутих суміжними галузями науки (фізикою, хімією, матеріалознавством) знань властивостей матеріалів і перебігу в них фізико-механічних процесів;
– розробка методів оптимізації фізико-механічних процесів, спрямованих на створення перспективних технологій перетворення матеріалів, формування і виготовлення елементів конструкцій.
Одностайно прийнято рішення провести наступну VII Міжнародну наукову конференцію з математичних проблем механіки неоднорідних структур у 2007 році, поклавши обов’язок здійснювати у період до наступної конференції координаційну діяльність у цьому науковому напрямі на ІППММ ім. Я. С. Підстригача та Львівський національний університет ім. Івана Франка.