ВІТАЄМО!
Колектив Інституту вітає Михайла Симотюка, завідувача лабораторії математичної фізики Інституту, із здобуттям найвищої нагороди Міжнародного фестивалю інженерії, науки та технологій «I-FEST» у Тунісі підготовленою ним слухачкою секції математики Львівської обласної МАН, ученицею 11 класу ЛФМЛ Софією Манько з проєктом "Теорема Морлея. Нові доведення, узагальнення та застосування"!
Бажаємо подальших успіхів Михайлові та його учениці!
Запрошуються усі охочі учасники освітнього процесу.
Час: 6 листопада 2023 03:20 PM Kyiv
Підключитись до конференції Zoom:
https://us05web.zoom.us/j/84065137039?pwd=Ok6BB3xiEbuja2BrWoUXYjpOcjDyRM.1
Ідентифікатор конференції: 840 6513 7039
Код доступу: 2023
Міжнародна наукова конференція «Сучасні проблеми механіки та математики - 2023»
Із 23 по 25 травня 2023 року у Львові – в Інституті прикладних проблем механіки і математики (ІППММ) імені Я.С. Підстригача НАН України та Львівському національному університеті імені Івана Франка –проходила Міжнародна наукова конференція «Сучасні проблеми механіки та математики - 2023» (http://iapmm.lviv.ua/mpmm2023/index.html), присвячена 95-річчю від дня народження академіка Ярослава Степановича Підстригача (1928–1990), 45-річчю cтворення ним та названого на його честь Інституту прикладних проблем механіки і математики НАН України, а також 70-річчю утворення механіко-математичного факультету у Львівському національному університеті імені Івана Франка.
Фото 1. Співголови Програмного комітету академіки НАН України Р. Кушнір та З. Назарчук відкривають конференцію.
З вітальним словом до учасників конференції звернулись віцепрезидент НАН України академік НАН України В. Богданов, голова Наглядової ради Інституту академік НАН України В.Грінченко та інші відомі вчені.
Фото 2. Учасники конференції в ІППММ ім. Я.С.Підстригача НАН України.
Під час відкриття конференції було вручено низку відзнак працівникам Інституту прикладних проблем механіки і математики ім. Я. С. Підстригача НАН України за здобутки у професійній діяльності з нагоди 50-річчя створення першого академічного математичного осередку у Львові – філіалу математичної фізики Інституту математики АН УРСР та 45 -річчя створення на його базі ІППММ ім. Я.С. Підстригача НАН України. Також вже традиційно відбулося вручення щорічних іменних премій імені академіка Ярослава Підстригача кращим студентам механіко-математичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка.
Фото 3. Голова асоціації випускників механіко-математичного факультету ЛНУ імені Івана Франка С. Кубів-Кубецька та заст. декана І. Кузь вручили премії імені Я.С.Підстригача студентам Назару Бліхару та Анастасії Рябець.
Роботу конференції було організовано з наступних тематичних напрямків:
Засідання конференції відбувалися у режимі безпосередньої участі та, з урахуванням ускладнень внаслідок воєнної агресії росії щодо України, для низки учасників, у тому числі з-за кордону, було надано можливість участі у конференції online.
Фото 4. Учасники конференції під час пленарного засідання
На світлинах нижче – секційні засідання
Фото 5. Доповідає І. Кміть (Університет Гумбольтда, Берлін)
Фото 6. Доповідає Н. Ладзоришин (ІППММ ім. Я.С.Підстригача НАН України)
У конференції взяли участь 416 учасників, які виголосили 172 доповіді з 236 поданих (пленарні – 10, стендові – 11, додаткова online секція – 15, решта – секційні). Серед авторів та гостей конференції – представники провідних наукових шкіл з математики, математичного моделювання, прикладної математики, механіки та матеріалознавства з України (Берегового, Вінниці, Дніпра, Дрогобича, Дублян, Житомира, Івано-Франківська, Запоріжжя, Києва, Кривого Рогу, Кропивницького, Луцька, Львова, Одеси, Рівного, Слов’янська, Сум, Тернополя, Умані, Харкова, Черкас, Чернівців, Чернігова) та зарубіжжя - Німеччини (Берлін, Геттінген), Польщі (Білосток, Краків, Ряшів, Глівіце, Глушина, Зелена Гура, Кельце, Ополє), Словаччини (Братіслава) та Вірменії (Єреван), Великої Британії (Лондон). Брали також участь представники виробничих центрів та конструкторських бюро (зокрема ДП «КБ «Південне» ім. М.К. Янгеля», Дніпро).
Програма та збірник наукових праць «Cучасні проблеми механіки та математики – 2023» є у вільному доступі на веб-сторінці http://iapmm.lviv.ua/mpmm2023/zbirnyk.html. За рішенням Програмного комітету кращі наукові доповіді, виголошені на конференції, рекомендовано до опублікування у міжнародному науковому журналі «Математичні методи та фізико-механічні поля», який входить до категорії «А» переліку наукових фахових видань України та перекладається у видавництві «Springer», збірниках наукових праць «Прикладні проблеми механіки і математики» та «Фізико-математичне моделювання та інформаційні технології» 25 травня 2023 року – в день, коли минуло 95 років від дня народження академіка Я.С. Підстригача, – учасники й гості конференції відвідали Личаківський цвинтар, де вшанували пам’ять видатного науковця.
Фото 7. Покладання квітів до могили Я.С. Підстригача. Професор Віктор Підстригач (Математичний інститут Геттінгського у-ту, Німеччина) біля могили батька.
Згідно Положення про премії імені Я.С. Підстригача для молодих науковців, конкурсна комісія відібрала трьох лауреатів цієї премії серед молодих учених, котрі мали вагомий науковий доробок у галузі математики, математичного моделювання й механіки та презентували його під час конференції. Лауреатами стали: за напрямом «математика» – Дмитро Селютін (Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна); за напрямом «математичне моделювання» – Роман Синкевич (Інститут проблем математичних машин та систем НАН України, Київ); за напрямом «механіка» – Зінаїда Журавльова (Одеський національний університет імені І.І. Мечнікова). Крім того, заохочувальними преміями «За перші кроки у науці» були відзначені Костянтин Кулик (НТУУ «КПІ імені Ігоря Сікорського») та аспіранти ІППММ імені Я.С. Підстригача НАН України Ольга Соляр та Борис Євстигнєєв. Грамотами за найкращі наукові доповіді, виголошені в межах конференції, було відзначено низку інших молодих науковців.
Фото 8. Дмитро Селютін отримує премю імені Я.С. Підстригача для молодих науковців.
У підсумковій дискусії керівники засідань, запрошені лектори та учасники конференції відзначили належний рівень її організації, високу активність учасників, висловили побажання щодо продовження славної традиції проведення цієї конференції у місті Львові. Особливу увагу в обговоренні було звернуто на потребу підтримки та активізації наукових досліджень у галузі математичних проблем механіки та математичного моделювання фізико-механічних процесів в Україні, ширшому залученні молоді до наукових досліджень, гострій необхідності підготовки наукових кадрів з фундаментальних дисциплін у ЗВО. Таким чином, можна констатувати, що конференція сприяла координації наукових досліджень у багатьох напрямках математичного моделювання, механіки і математики та їх застосувань, встановленню нових творчих контактів між ученими теоретичного та прикладного спрямування, залученню молоді до активної наукової діяльності.
P.S. Більше світлин із конференції можна знайти на сайті ІППММ імені Я.С. Підстригача НАН України – в розділі Конференції («Резюме»).
29 листопада відбулася урочиста церемонія вручення диплома «Doctor honoris causa Львівської політехніки» Романові Кушнірові – директорові Інституту прикладних проблем механіки і математики ім. Я.С. Підстригача НАН України, дійсному членові НАН України, голові Наукового товариства імені Шевченка, професорові кафедри прикладної математики Інституту прикладної математики та фундаментальних наук Національного університету «Львівська політехніка».
Подія розпочалася хвилиною мовчання за полеглими захисниками України.
Першим привітав нового Doctor honoris causa Львівської політехніки ректор професор Юрій Бобало, нагадавши, що традиція присвоєння звання «Doctor honoris causa Львівської політехніки» сягає 1912 року, коли його вперше надали двічі нобелівській лауреатці Марії Склодовській-Кюрі. Академічна спільнота Львівської політехніки цим званням відзначає постатей, які мають особливі заслуги перед нашим університетом.
Доробок номінанта представив директор Інституту прикладної математики та фундаментальних наук Національного університету «Львівська політехніка» Петро Пукач, наголосивши:
– Науковці Національного університету «Львівська політехніка», зокрема Інституту прикладної математики та фундаментальних наук, цінують вагомий внесок академіка Романа Кушніра в налагодження плідної наукової співпраці між вченими Політехніки і НАН України в низці науково-дослідних тем, проєктів, у допомогу в підготовці наукових кадрів найвищої кваліфікації, турботу про молоду наукову зміну. Більш як пів століття минуло з часу, коли молодий та енергійний випускник Політехніки розпочав свій професійний та науковий шлях. Усі ці роки він постійно пам’ятає, де здобув освіту, фах, перші наукові результати та життєві уроки.
Після оголошення ухвали Вченої ради університету від 25 жовтня 2022 року про присвоєння звання «Doctor honoris causa Львівської політехніки», де зазначено, що Романа Кушніра нагороджують за діяльність, спрямовану на зростання престижу університету та підготовку науковців у галузі математичних проблем механіки, голова Вченої ради ректор університету Юрій Бобало вручив йому диплом, який засвідчує це високе звання.
У подячній промові Роман Кушнір окреслив свій шлях у науці, виокремивши важливу роль саме Львівської політехніки:
– Передусім хочу щиро подякувати всім вам за присвоєння мені почесного звання «Doctor honoris causa Львівської політехніки», моєї альма-матер, навчання в якій розпочав 51 рік тому студентом факультету автоматики за спеціальністю «прикладна математика». Тут я здобув ґрунтовні знання з математичних дисциплін та навички математичного моделювання і програмування, навчився наполегливо працювати над розв’язанням наукових проблем, набув певного організаційного досвіду. Відчуваю потребу в подальшому зміцненні науково-освітянських зв'язків установ НАН України, зокрема ІППММ ім. Я.С. Підстригача, з Національним університетом «Львівська політехніка» та особисту відповідальність за проведення науково-організаційної роботи в цьому напрямі.
Doctor honoris causa Львівської політехніки Романа Кушніра прийшли привітати колеги, серед яких – заступник голови Західного наукового центру НАН України та МОН України, академік НАН України Ігор Мриглод і заступник академіка-секретаря Відділення математики НАН України, член-кореспондент НАН України Володимир Пелих.
Doctor honoris causa Львівської політехніки Романа Кушніра також привітав струнний квартет камерного оркестру «Поліфонія» Народного дому «Просвіта» Львівської політехніки.
23 листопада 2022 року у Львівському національному університеті імені Івана Франка відбулася урочиста академія, присвячена 150-ій річниці від дня народження видатного українського математика, громадського діяча і педагога, автора першої математичної наукової роботи, опублікованої українською мовою, професора Володимира Левицького,
Вступним словом академію відкрив голова Наукового товариства імені Шевченка, директор ІППММ ім. Я.С.Підстригача НАН України, академік Роман Кушнір. Доповідь про життєвий і творчий шлях Володимира Левицького виголосив відомий дослідник історії математики, професор Львівського національного університеті імені Івана Франка, голова Математичної комісії Наукового товариства імені Шевченка Ярослав Притула. Визначну роль, яку відіграв В. Левицький як у формуванні математичної культури нашого народу (на що свого часу звернув увагу Михайло Кравчук), так і культури у царині природознавства загалом, висвітлено в доповідях, підготовлених співробітниками ІППММ ім. Я.С. Підстригача НАН України Володимиром Пелихом, Романом Пляцком, Михайлом Симотюком. Зокрема зазначено, що вперше укладений українською мовою підручник з фізики для старших класів гімназій 1912 і 1924 років видання за своїм рівнем близький до університетських підручників, на його основі формували знання декілька поколінь студентства і майбутніх науковців, які стали відомими в багатьох країнах світу, як-от Олександр Смакула, Остап Стасів,Зенон Храпливий, Василь Міліянчук. З метою популяризації знань з математики, фізики і астрономії В. Левицький опублікував десятки статей у різних тогочасних виданнях. Про математичні інтереси В. Левицького в контексті знаменитих проблем математики розказав професор Львівського університету Тарас Банах. Пряма трансляція засідання через відсутність струму не відбулася, але відеозапис академії доступний за посиланням Урочиста академія https://www.youtube.com/watch?v=IME5PHx5tQ8
Вітаємо провідних наукових співробітників Інституту Івана Кирчея та Івана Шацького з входженням до числа найбільш цитованих науковців світу September 2022 data-update for "Updated science-wide author databases of standardized citation indicators" наукометричної бази Scopus https://elsevier.digitalcommonsdata.com/datasets/btchxktzyw.
28 вересня 2022 року відбувся науковий семінар, присвячений 85-річчю від дня народження члена-кореспондента НАН України, засновника школи з некоректних задач математичної фізики Богдана Йосиповича Пташника.
Були заслухані доповіді:
Семінар паралельно відбувався також онлайн на платформі Zoom, і зі спогадами виступили як колеги і учні Богдана Пташника, присутні в залі, так науковці із Чернівців, Італії, Німеччини.
До 85-річчя від дня народження члена-кореспондента НАН України Б.Й.Пташника у Віснику НАН України (№ 9, 2022) опубліковано нарис Р.Кушніра, В.Пелиха, М.Симотюка «Богдан Йосипович Пташник — вчений, патріот і громадянин», доступний за покликанням http://visnyk-nanu.org.ua/ojs/index.php/v/article/view/1670
Інститут прикладних проблем механіки і математики ім. Я.С. Підстригача НАН України з глибоким сумом сповіщає, що 5 червня 2022 р. перестало битися серце відомого вченого та педагога, кандидата фізико-математичних наук, старшого наукового співробітника
Павла Романовича ШЕВЧУКА
Павло Романович Шевчук народився 22 квітня 1934 р. в селі Яхнівці Волочиського району Хмельницької області. У 1957 р. закінчив механіко-математичний факультет Львівського державного університету імені Івана Франка за спеціальністю «механіка» і розпочав свою трудову діяльність вчителем фізики і математики Рогізнянської середньої школи Яворівського району на Львівщині.
У 1961 - 1964 рр. навчався в аспірантурі Фізико-механічного інституту АН УРСР (до 1964 р. Інститут машинознавства та автоматики), після закінчення якої працював на посадах молодшого наукового співробітника (1964-1970 рр.) та старшого наукового співробітника (1970-1972 рр.) цього Інституту. У 1968 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата фізико-математичних наук. З 1973 р. працював у Львівському філіалі математичної фізики Інституту математики АН УРСР, на базі якого у 1978 р. був створений Інститут прикладних проблем механіки і математики (ІППММ) АН УРСР. Тут він працював на наукових посадах у відділі механіки деформівного твердого тіла: старшого наукового співробітника (1973-1981 рр.), завідувача лабораторії механіки тіл з покриттями (1981-1996 рр.), провідного наукового співробітника (1996-2014 рр.). У 1973 р. йому було присвоєне вчене звання старшого наукового співробітника. З 1989 року по 2003 рік був заступником директора з наукової роботи ІППММ ім. Я.С. Підстригача НАН України.
Павло Романович автор і співавтор понад 90 публікацій у галузі механіки деформівного твердого тіла, в яких подані результати досліджень механотермодифузійних процесів у тілах з покриттями в агресивних середовищах, зокрема, утвореними під час високотемпературного напилення, та оцінювання їх довговічності. Він багато часу приділяв роботі з молодими науковцями як вчений секретар Спеціалізованих вчених рад із захисту кандидатських дисертацій зі спеціальності «механіка деформівного твердого тіла» (1976-1994 рр.) та докторських і кандидатських дисертацій зі спеціальностей «механіка деформівного твердого тіла» і «математичне моделювання та обчислювальні методи» (1995-2004 рр.). Під його науковим керівництвом захищено три кандидатські дисертації.
Павло Романович був активним громадським діячем, обирався депутатом депутатом 1-го демократичного скликання Львівської міської ради народних депутатів (1990-1994 рр.) та керівником її фракції Народного Руху України (НРУ), членом крайової ради Львівської КО НРУ. Тривалий час він був членом редакційної колегії міжнародного наукового журналу «Математичні методи та фізико-механічні поля», членом Оргкомітету I-VII Міжнародних конференцій з механіки неоднорідних структур.
За багаторічну сумлінну працю, особистий внесок у підготовку висококваліфікованих спеціалістів і розвиток науки, активну громадську діяльність Павло Шевчук нагороджений медаллю «Ветеран праці», Почесною грамотою ЗНЦ НАН України, Почесними грамотами Народного Руху України.
Життєвий шлях Павла Романовича – взірець сумлінного служіння рідній землі та обраній справі. Його друзі, колеги та учні з глибокою вдячністю пам’ятатимуть його яскраву особистість – талановитого науковця і педагога, людину щедрої душі і доброго серця.
Кушнір Р., Пелих В., Токовий Ю., Андрейків О., Андрійчук М., Гачкевич О., Кравчишин О., Кунець Я., Максимчук В., Максимук О., Марчук М., Михаськів В., Місьонг О., Міщенко В., Петричкович В., Попович Д., П’янило Я., Сулим Г., Торський А., Чапля Є., Шацький І., Шевчук В., Щедрик В., Шопа В., Ясінський А.
Прощання з покійним відбудеться 7 червня 2022 р. з 13 по 14 год. в капличці по вул. Пилипа Орлика.
 |
25-27 травня 2022 р., відбулася чергова щорічна конференція молодих учених «Підстригачівські читання – 2022». У зв’язку з російсько-українською війною вона проходила дистанційно. Ці традиційні наукові читання присвячуються світлій пам’яті видатного українського вченого в галузі математичних проблем механіки та математичного моделювання, засновника Інституту академіка Ярослава Степановича Підстригача. |
Організатором заходу виступила Рада молодих науковців і спеціалістів Інституту прикладних проблем механіки і математики ім. Я. С. Підстригача НАН України за підтримки Асоціації Випускників Львівського національного університету імені Івана Франка, а також дирекції Інституту.
Метою заходу є організація форуму досвідчених і молодих науковців у галузі математики й механіки задля сприяння науковому зростанню й утвердженню молодих учених, обміну ідеями між ними та їхніми як молодими, так і старшими колегами, а також набуттю досвіду у представленні наукових результатів.
На відкритті конференції Асоціація випускників Львівського національного університету імені Івана Франка нагородила Премією ім. Я. С. Підстригача студентку 4-го курсу кафедри механіки механіко-математичного факультету Ірину Каленюк.
Такою премією Асоціація випускників щорічно нагороджує студента Університету, який відмінно навчається і має наукові здобутки у розділах математичної науки, у яких працював академік Ярослав Підстригач – механіки, математичного моделювання та диференціальних рівнянь.
Для участі в конференції було подано 70 тез доповідей. Незважаючи на роботу конференції онлайн, у ній взяли участь молоді вчені з різних міст України. Секційні засідання відбувалися за двома напрямками: актуальні задачі механіки та сучасні проблеми математики. Вони проходили послідовно, що дало змогу учасникам заслухати цікаві доповіді як з механіки, так і з математики та математичного моделювання.
З метою популяризації серед молодих науковців імені та вагомого внеску академіка АН України Ярослава Степановича Підстригача у розвиток окремих розділів механіки, математики та математичного моделювання, а також з метою створення умов для стимулювання і заохочення талановитих молодих учених за результатами роботи на конференції було вручено премії ім. Я. С. Підстригача для молодих науковців за напрямами «Механіка», «Математика» і «Математичне моделювання» (по одній за кожним напрямом) . Зокрема, за напрямом «Механіка» премію отримав Ростислав Бовгира (Інститут прикладних проблем механіки і математики ім. Я.С. Підстригача НАН України, м. Львів), за напрямом«Математика» – Ярослав Заболотний (Інститут математики НАН України, м. Київ) та за напрямом «Математичне моделювання» – Анастасія Чучвара (Інститут прикладних проблем механіки і математики ім. Я.С. Підстригача НАН України, м. Львів).
За активну участь в конференції та кращі виголошені доповіді учасників відзначено грамотами.
Також 27 травня делегація від Інституту вшанувала пам'ять академіка Ярослава Степановича Підстригача відвідавши його місце поховання на Личаківському цвинтарі м. Львова.
Докладна інформація про конференцію доступна на веб-сторінці за посиланням:
http://www.iapmm.lviv.ua/chyt2022
Інститут прикладних проблем механіки і математики ім. Я.С. Підстригача НАН України з глибоким сумом сповіщає, що 4 березня 2022 р. перестало битися серце відомого вченого та педагога, доктора фізико-математичних наук, професора, лауреата Державної премії України в галузі науки і техніки
Мирона Михайловича НИКОЛИШИНА
Мирон Николишин народився 30 липня 1944 р. на Львівщині в селі Розвадів Миколаївського району. У 1970 р. закінчив механіко-математичний факультет Львівського державного університету імені Івана Франка за спеціальністю «механіка» і розпочав свою трудову діяльність у Фізико-механічному інституті АН УРСР на посаді інженера. З 1973 р. працював у Львівському філіалі математичної фізики Інституту математики АН УРСР, на базі якого у 1978 р. був створений Інститут прикладних проблем механіки і математики (ІППММ) АН УРСР. Присвятивши себе науковій діяльності, він досягнув значних успіхів у галузі механіки деформівного твердого тіла та математичних проблем механіки руйнування матеріалів: захистив кандидатську (1980 р.), а згодом – докторську (1995 р.) дисертації, отримав вчене звання професора (2004 р.). Впродовж 1982-2002 рр. працював на наукових посадах у відділі математичних проблем механіки неоднорідних тіл, з 2003 року по 2018 рік очолював відділ механіки деформівного твердого тіла ІППММ ім. Я.С. Підстригача НАН України, а потім продовжував працювати провідним науковим співробітником цього відділу. З 1998 р. також працював професором кафедри зварювального виробництва, діагностики та відновлення металоконструкцій Національного університету "Львівська політехніка", здобувши високе визнання як талановитий педагог.
За понад півстолітню науково-педагогічну діяльність Мирон Николишин створив значний науковий доробок, опублікувавши понад 230 наукових праць, серед яких 2 монографії. Він разом із своїм вчителем професором Василем Антоновичем Осадчуком. створив математичні основи загальної моментної теорії оболонкових конструкцій з наскрізними та ненаскрізними тріщинами за пружного і пружно-пластичного деформування, розробив розрахунково-експериментальний метод визначення залишкових технологічних напружень в елементах конструкцій. Його монографія "Механіка руйнування зварних з'єднань металоконструкцій" (Львів: СПОЛОМ, 2007. – 318 с.), у співавторстві з Василем Осадчуком і Валерієм Кир'яном стала важливим досягненням у галузі механіки руйнування матеріалів та міцності зварних конструкцій. У складі авторського колективу відзначений Державною премією України в галузі науки і техніки 2011 року за цикл праць «Теорія і методи розрахунку напруженого стану та міцності твердих деформівних тіл з концентраторами напружень». Отримали також визнання його наукові результати з побудови лінійних математичних моделей динамічного деформування термопружних неоднорідних анізотропних оболонок. Під керівництвом Мирона Николишина захищено 7 кандидатських дисертацій.
Мирон Михайлович був активним членом Українського товариства з механіки руйнування матеріалів і комісії механіки Наукового товариства імені Шевченка. Тривалий час він був відповідальним секретарем редакційної колегії міжнародного наукового журналу "Математичні методи та фізико-механічні поля", а також членом редколегії збірника праць "Прикладні проблеми механіки і математики".
За багаторічну сумлінну працю, плідну науково-педагогічну діяльність, особистий внесок у підготовку висококваліфікованих спеціалістів і розвиток науки Мирон Николишин нагороджений відзнакою НАН України «За підготовку наукової зміни», Почесною грамотою Президії Національної академії наук України та ЦК профспілки працівників НАН України, відзначений подякою НАН України.
Мирон Николишин продовжував працювати до останніх днів свого життя. Його життєвий шлях – взірець сумлінного служіння рідній землі та обраній справі. Друзі, колеги та учні Мирона Михайловича з глибокою вдячністю пам'ятатимуть його яскраву особистість – талановитого науковця і педагога, людину щедрої душі і доброго серця.
Кушнір Р., Назарчук З., Панасюк В., Пелих В., Токовий Ю., Андрейків О., Андрійчук М., Гачкевич О., Дияк І., Дмитрах І., Кіндрацький Б., Кравчишин О., Кунець Я., Максимчук В., Максимук О., Мартиняк Р., Марчук М., Михаськів В., Місьонг О., Міщенко В., Петричкович В., Попович Д., П'янило Я., Ростун М., Саврук М., Скальський В., Сулим Г., Шацький І., Шинкаренко Г., Шопа В., Ясінський А.
Секція фізико-технічних і математичних наук НАН України, Західний науковий центр НАН України і МОН України, Інститут прикладних проблем механіки і математики ім. Я.С. Підстригача НАН України та його Центр математичного моделювання щиро сумують з приводу передчасного відходу у Вічність на 76-му році життя відомого вченого в галузі обчислювальної математики і механіки, завідувача кафедри прикладної математики Львівського національного університету ім. Івана Франка, Заслуженого працівника освіти України, доктора фізико-математичних наук, професора
САВУЛИ Яреми Григоровича.
Вся його науково-педагогічна та науково-організаційна діяльність пов'язана з Львівським національним університетом ім. Івана Франка, який він закінчив, у якому навчався в аспірантурі, де впродовж 30 років очолював кафедру прикладної математики та був багаторічним деканом факультету прикладної математики та інформатики (1996-2015 роки), у 2001 році став Заслуженим професором університету.
На розвиток української науки Я.Г. Савула віддав понад півсторіччя свого життя, створивши наукову школу з математичного і комп'ютерного моделювання в термомеханіці. Ним та його учнями (доктором і 15 кандидатами наук) створено вагомий науковий доробок, який складається з 5 монографій і навчальних посібників та понад 300 наукових праць. Усе, що виходило з-під його пера, відзначалося новизною та оригінальністю, викликало жваву дискусію, стимулювало розвиток подальших досліджень із сучасної прикладної математики та її застосувань.
Він плідно співпрацював з науковцями низки установ НАН України, зокрема, Інституту механіки ім. С.П. Тимошенка, Інституту кібернетики ім. В.М. Глушкова, Інституту прикладних проблем механіки і математики ім. Я.С. Підстригача НАН України та його Центру математичного моделювання.
Ярема Григорович був надзвичайно доброю, щирою та чуйною людиною, постійно допомагав і підтримував талановиту молодь. Його невичерпна життєва енергія, оптимізм, велика працездатність, справжня непідробна любов до України викликали щиру повагу й захоплення, вселяли надію і впевненість у серця оточуючих.
Раптова недуга і смерть застали його під час праці. Його життєвий шлях – взірець вірного і сумлінного служіння рідній землі та обраній справі. Друзі, колеги та учні Яреми Григоровича з глибокою вдячністю пам’ятатимуть його яскраву постать, яка спричинила значний вплив на розвиток української освіти і науки.
Богданов В.Л., Григоренко Я.М., Кушнір Р.М., Назарчук З.Т., Хіміч О.М., Григоренко О.Я., Пелих В.О., Зинюк О.Д., Токовий Ю.В., П'янило Я.Д., Андрійчук М.І., Воробель Р.А., Гачкевич О.Р., Грицина О.Р., Дробенко Б.Д., Каленюк П.І., Костробій П.П., Кунець Я.І., Кутнів М.В., Малачівський П.С., Мартиняк Р.М., Марчук М.В., Михаськів В.В., Міщенко В.О., Мусій Р.С., Нагірний Т.С., Николишин М.М., Савенко П.О, Сулим Г.Т., Торський А.Р., Чапля Є.Я., Чернуха О.Ю., Яджак М.М., Ясінський А.В.
КОЛЕКТИВ ІНСТИТУТУ ПРИКЛАДНИХ ПРОБЛЕМ МЕХАНІКИ І МАТЕМАТИКИ ІМ. Я.С.ПІДСТРИГАЧА
ЩИРО ВІТАЄ ЗАСТУПНИКА ДИРЕКТОРА ІНСТИТУТУ З НАУКОВОЇ РОБОТИ
З ОБРАННЯМ ЧЛЕНОМ-КОРЕСПОНДЕНТОМ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ
ТА БАЖАЄ ПОДАЛЬШИХ УСПІХІВ!
Відділення математики НАН України, Інститут прикладних проблем механіки і математики ім. Я.С. Підстригача НАН України та математична громадськість Львова з глибоким сумом сповіщають, що 21 квітня 2021 року перестало битися серце видатного українського вченого-математика та педагога, доктора фізико-математичних наук, професора, академіка Академії наук вищої школи України
Степана Дмитровича ІВАСИШЕНА
Він пройшов славний життєвий шлях, відзначений багатьма науковими та педагогічними здобутками. Народився 10 грудня 1937 року у працьовитій селянській родині на Івано-Франківщині. У 1954 р. вступив до Чернівецького університету на математичне відділення фізико-математичного факультету, яке з відзнакою закінчив у 1959 р. та вступив до аспірантури, де його науковим керівником був професор С.Д. Ейдельман. У 1963 р. молодий науковець успішно захистив кандидатську дисертацію "Оцінки розв'язків 2b-параболічних систем та їх застосування". З 1961 р. С.Д. Івасишен працював на кафедрі диференціальних рівнянь Чернівецького державного університету, де впродовж 1961-1969 рр. обіймав посади асистента, доцента та завідувача цієї кафедри.Нікітін А.Г., Кушнір Р.М., Луковський І.О., Макаров В.Л., Перестюк М.О., Скрипник І.І., Хруслов Є.Я., Антонюк О.В., Кочубей А.Н., Пелих В.О., П'янило Я.Д., Андрійчук М.І., Гачкевич О.Р., Гринів Р.О., Загороднюк А.В., Кравчишин О.З., Кунець Я.І., Мартиняк Р.М., Марчук М.В., Михаськів В.В., Міщенко В.О., Николишин М.М., Петричкович В.М., Пляцко Р.М., Попович Д.І., Симотюк М.М., Токовий Ю.В., Федорчук В.М., Шопа В.М., Щедрик В.П., Дронь В.П., Коржик В.П., Пасічник Г.С., Черевко І.М., Бербюк В.Є., Каленюк П.І., Ільків В.С., Костробій П.П., Мединський І.П., Нитребич З.М., Гуран І.Й., Зарічний М.М., Банах Т.О., Бокало М.М., Бугрій О.М., Головатий Ю.Д., Лопушанська Г.П., Процах Н.П.
Західний науковий центр НАН України і МОН України, Відділення математики НАН України та Інститут прикладних проблем механіки і математики ім. Я.С.Підстригача НАН України та його Центр математичного моделювання з глибоким сумом сповіщають, що 8 квітня 2021 року перестало битися серце відомого вченого завідувача відділу Інституту, лауреата премії ім. М.М. Крилова НАН України, доктора фізико-математичних наук, професора
Василя Феодосійовича
Чекуріна
В.Ф. Чекурін народився 14 січня 1951 року в с. Маньківка Бершадського району Вінницької області. Закінчив електрофізичний факультет Львівського політехнічного інституту (1974), після закінчення якого працював у науково-дослідній лабораторії. З 1977 р. по 1981 р. навчався в заочній аспірантурі (науковий керівник - професор Я.Й. Бурак) при ІППММ АН України, куди перейшов працювати у 1984 р. Відтоді працював там на наукових посадах, зокрема, з 1998 р. очолював відділ математичних проблем механіки неоднорідних тіл ІППММ ім. Я.С. Підстригача НАН України.
Професор В.Ф. Чекурін отримав вагомі результати в галузі механіки взаємозв'язаних полів і фізичного матеріалознавства. Він автор і співавтор понад 300 наукових праць, у тому числі чотирьох монографій, довідникового посібника, 19 винаходів і патентів. Розвинув макроскопічну теорію деформації напівпровідникових тіл і структур з урахуванням локально нерівноважних станів, дефектів структури, специфічних властивостей поверхні та меж розділу матеріалів за механічних, теплових та електромагнітних стаціонарних і нестаціонарних навантажень. Отримали визнання його наукові результати з теорії взаємодії поляризованого світла і ультразвуку з неоднорідно деформованими тілами та їхні застосування для створення методів неруйнівного визначення напружено-деформованого стану та параметрів структури неоднорідних твердих тіл.
Під його керівництвом захищено 2 докторські і 5 кандидатських дисертацій.
Раптова недуга і смерть застали його за реалізацією далекосяжних планів та задумів, і його відхід – велика втрата для усього колективу Інституту. Друзі, колеги та учні Василя Феодосійовича пам'ятатимуть його яскраву особистість, з глибокою вдячністю поціновуватимуть його значний внесок до досягнень Інституту.
Назарчук З.Т., Кушнір Р.М., Луковський І.О., Макаров В.Л., Андрейків О.Є., Зинюк О.Д., Максимчук В.Ю., Похмурський В.І., Скальський В.Р., Пелих В.О., Токовий Ю.В., П'янило Я.Д., Чапля Є.Я., Андрійчук М.І., Гачкевич О.Р., Загороднюк А.В., Кравчишин О.З., Кунець Я.І., Мартиняк Р.М., Марчук М.В., Михаськів В.В., Міщенко В.О., Николишин М.М., Петричкович В.М., Попович Д.І., Савенко П.О, Симотюк М.М., Сулим Г.Т., Торський А.Р., Шопа В.М., Щедрик В.П., Яджак М.С., Бербюк В.Є., Дияк І.І., Дудикевич В.Б., Заболоцький М.В., Зарічний М.М., Каленюк П.І., Мусій Р.С., Нитребич З.М., Похмурська Г.В., Ромака В.А., Савула Я.Г.
19 грудня серу Роджеру Пенроузу (Roger Penrose), професору Оксфордського університету, вручено золоту медаль і премію імені Альфреда Нобеля за “…. discovery that black hole formation is a robust prediction of the general theory of relativity” (з рішення Нобелівського комітету).
Присудження Нобелівської премії Роджеру Пенроузу (як і Стівену Хокінґу, який, померши 2018 року, не зміг її отримати, хоча мав би бути відзначений нею разом з Роджером Пенроузом) очікувалось співробітниками нашого інституту... Читати повністю
Західний науковий центр НАН України і МОН України, Секція фізико-технічних і математичних наук та Відділення математики Національної академії наук України, Інститут прикладних проблем механіки і математики ім. Я.С. Підстригача НАН України та його Центр математичного моделювання, президія Наукового товариства імені Шевченка в Україні, широкі кола наукової громадськості з глибоким сумом сповіщають, що 11 грудня 2020 року перестало битися серце вірного сина України та визначної особистості, видатного вченого-механіка, педагога та організатора науки, доктора фізико-математичних наук, професора, члена-кореспондента НАН України Григорія Семеновича Кіта.
Він народився 5 березня 1930 року на Львівщині, в селі Миколаєві Пустомитівського району. Після навчання у важкі повоєнні роки у Львівському державному університеті імені Івана Франка (1948-1953 рр.) та аспірантурі при ньому, починаючи з 1956 року він нерозривно пов'язав свій життєвий шлях з Академією наук України. Досягнув яскравих творчих наукових успіхів спочатку у Фізико-механічному інституті ім. Г.В. Карпенка, згодом в Інституті прикладних проблем механіки і математики ім. Я.С. Підстригача, пройшовши шлях наукового зростання від молодшого наукового співробітника до директора Інституту (1990-2002 рр.) та радника при дирекції Інституту (з 2003 року). Отримав високе визнання як високваліфікований педагог на кафедрі математичного моделювання ЛНУ імені Івана Франка.
Розвитку української науки Г.С. Кіт віддав понад 65 років свого життя, створивши науковий доробок, який складає 4 монографії та понад 320 наукових праць. Усе, що виходило з-під його пера, відзначалося новизною та оригінальністю, викликало жваву дискусію, стимулювало розвиток подальших досліджень, які внесли вагомий внесок у поступ сучасної механіки руйнування та міцності матеріалів.
Г.С. Кіт створив наукову школу з математичного моделювання та дослідження напружено-деформованого стану тіл із тріщинами і тонкими включеннями з урахуванням теплових чинників, а також з математичних основ контактно-поверхневих явиш в структурах з геометричними недосконалостями границь, в межах якої зросли як науковці 6 докторів та 12 кандидатів наук. Був дійсним членом відродженого в Україні Наукового товариства імені Шевченка, членом Президії Українського товариства з механіки руйнування матеріалів та Європейського товариства з цілісності конструкцій "ESIS".
За вагомі наукові здобутки та підготовку наукових кадрів він відзначений урядовими нагородами, був лауреатом Державної премії України у галузі науки і техніки та премій імені О.М. Динника і М.О. Лаврентьєва НАН України, а також був нагороджений відзнаками НАН України "За наукові досягнення" і "За підготовку наукової зміни".
Г.С. Кіт продовжував працювати до останніх днів свого життя. Його життєвий шлях – взірець вірного і сумлінного служіння рідній землі та обраній справі. Друзі, колеги та учні Григорія Семеновича з глибокою вдячністю пам'ятатимуть його яскраву постать, яка спричинила значний вплив на розвиток української науки.
Богданов В.Л., Кушнір Р.М., Назарчук З.Т., Панасюк В.В., Юхновський І.Р., Купчинський О.А., Луковський І.О., Макаров В.Л., Максимчук В.Ю., Мриглод І.М., Нікітін А.Г., Павлюк М.І., Пелих В.О., Перестюк М.О., Похмурський В.І., П'янило Я.Д., Хруслов Є.Я., Чапля Є.Я., Ясній П.В., Андрейків О.Є., Андрійчук М.І., Галазюк В.А., Гачкевич О.Р., Гуран І.Й., Дияк І.І., Жук Я.О., Загороднюк А.В., Зарічний М.М., Зинюк О.Д., Каленюк П.І., Кравчишин О.З., Кобрін П.П., Костробій П.П., Кунець Я.І., Лобода В.В., Максимук О.В., Мартиняк Р.М., Марчук М.В., Михаськів В.В., Місьонг О.Р., Міщенко В.О., Петричкович В.М., Попов В.Г., Попович Д.І., Ростун М.Й., Николишин М.М., Савула Я.Г., Симотюк М.М., Сулим Г.Т., Токовий Ю.В., Торський А.Р., Чекурін В.Ф., Шваб'юк В.І., Швець Р.М., Шевчук П.Р., Шопа В.М., Щедрик В.П.
7-9 жовтня 2020 року відбулася виборча сесія Загальних зборів НАН України з обрання
Президента Національної академії наук України, віце-президентів та членів Президії Національної академії наук України,
а також збори Відділень з обрання
академіків-секретарів Відділень Національної академії наук України.
8 вересня 2020 р. на Міжнародній науковій конференції "Іван Пулюй: життя в ім'я науки та України" (до 175-ліття від дня народження), яка відбулася в Тернопільському національному технічному університеті імені Івана Пулюя, доктор фіз.-мат. наук провідний науковий співробітник IППММ ім. Я.С. Підстригача НАН України Роман Пляцко виголосив доповідь "Іван Пулюй: визнання" (Ivan Puluj: Recognition)
Західний науковий центр НАН України і МОН України, Відділення математики НАН України та Інститут прикладних проблем механіки і математики ім. Я.С.Підстригача НАН України з глибоким сумом сповіщають, що 11 липня 2020 року перестало битися серце відомого вченого-математика та педагога, доктора фізико-математичних наук, професора
Миколи Миколайовича ВОЙТОВИЧА
Назарчук З.Т., Самойленко А.М., Кіт Г.С., Кушнір Р.М., Луковський І.О., Макаров В.Л., Перестюк М.О., Хруслов Є.Я., Зинюк О.Д., Пелих В.О., Токовий Ю.В., П’янило Я.Д., Чапля Є.Я., Максимчук В.Ю., Андрійчук М.І., Загороднюк А.В., Гачкевич О.Р., Кравчишин О.З., Кунець Я.І., Кучмінська Х.Й., Мартиняк Р.М., Марчук М.В., Михаськів В.В., Міщенко В.О., Николишин М.М., Петричкович В.М., Пляцко Р.М., Попович Д.І., Савенко П.О, Симотюк М.М., Торський А.Р., Чекурін В.Ф., Шопа В.М., Щедрик В.П., Яджак М.М., Дияк І.І., Савула Я.Г., Ярошко С.А., Каленюк П.І., Костробій П.П., Бербюк В.Є., Гафійчук В.В.
Рада молодих науковців і спеціалістів та колектив Інституту
ВІТАЄ
старшого наукового співробітника Інституту
Василя Володимировича Бешлея
з успішним виступом на засіданні
Президії Національної академії наук України 11 березня 2020 року
http://www.nas.gov.ua/UA/Messages/Pages/View.aspx?MessageID=6210
|
Міні-симпозіум, присвячений математичним методам механіки руйнування і контактних явищ (до 90-річчя члена-кореспондента НАН України Г.С. Кіта) (АНОНС) Захід відбудеться 5 березня 2020 року в Інституті прикладних проблем механіки і математики ім. Я.С. Підстригача НАН України (м. Львів, вул. Наукова, 3-б) |
Програма міні-симпозіуму «Математичні методи механіки руйнування і контактних явищ»
(до 90-річчя від дня народження члена-кореспондента НАН України Г. Кіта)
8 листопада 2019 року за участі першого заступника Міністра освіти і науки Юрія Полюховича, віце-президента НАН України А.Г.Загороднього, голови Наукового комітету Національної ради України з питань розвитку науки і технологій О.К.Колежука відбулася урочиста церемонія нагородження відзнаками“Лідер науки України 2019. Web of Science Award”. Під час заходу були відзначені кращі українські наукові інститути, університети та окремі вчені за даними пошукової платформи Web of Science. В категорії «Лідер науки України 2019. Web of Science Award in category: Mathematics» кращим визнано Інститут прикладних проблем механіки і математики ім. Я.С.Підстригача НАН України
Відзнаку вручив Нік Тернер, глобальний керівник ринків, що виникають, Web of Science Group
Групове фото лауреатів
Розширене засідання наукового семінару відділу термомеханіки “Математичне моделювання та методи дослідження термомеханічних процесів», присвячене 90-літтю з дня народження Олександра Миколайовича Кулика
14 вересня 2018 р. відбудуться урочисті заходи з нагоди святкування 40-річчя Інституту прикладних проблем механіки і математики ім. Я. С. Підстригача НАН України. З програмою наукової сесії за основними напрямами досліджень Інституту можна ознайомитись тут.
4 липня 2018 року, у річницю смерті професора В.Я.Скоробогатька, співробітники інституту поклали квіти до його могили та до могил дійсних членів Наукового товариства імені Шевченка, професорів Б.Й.Пташника, В.Й.Левицького та М.А.Чайковського на Личаківському кладовищі.
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
Тренінг для працівників Інституту з першої домедичної допомоги відбувся 12
та 14 червня 2018 року у співпраці з Мальтійською службою допомоги України
за сприяння дирекції та фінансової підтримки профкому (окрема подяка н.с. відділу №12 Наталії Гоєнко).
Співробітники Інституту успішно опанували та практично відпрацювали основні алгоритми надання Першої
Допомоги (курс BLS, 8 год.). Важливість тренінгу не можна переоцінити, адже
ці знання РЯТУЮТЬ ЖИТТЯ!!!
 |
 |
 |
 |
 |
КОЛЕКТИВ ІНСТИТУТУ ПРИКЛАДНИХ ПРОБЛЕМ МЕХАНІКИ І МАТЕМАТИКИ ІМ. Я.С.ПІДСТРИГАЧА
ЩИРО ВІТАЄ ДИРЕКТОРА ІНСТИТУТУ
З ОБРАННЯМ ДІЙСНИМ ЧЛЕНОМ (АКАДЕМІКОМ) НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ
ТА БАЖАЄ ПОДАЛЬШИХ УСПІХІВ!
28 вересня 2017р.
28 вересня 2017 року у Львівському будинку вчених відбулося засідання секції математики та математичного моделювання Західного наукового центру НАН України та МОН України, присвячене розвитку теорії крайових задач для диференціальних рівнянь.
Засідання було приурочене до 80-річчя Богдана Йосиповича Пташника (28.09.1937–22.02.2017), визначного українського вченого, доктора фізико-математичних наук, професора, члена-кореспондента НАН України, академіка Академії наук вищої школи, дійсного члена Наукового товариства ім. Шевченка, керівника відділення фізико-технічних і математичних наук, голови секції математики і математичного моделювання Західного наукового центру НАН України та МОН України.
Урочисте засідання відкрив директор Інституту прикладних проблем механіки і математики ім. Я. С. Підстригача НАН України, член-кореспондент НАН України, доктор фізико-математичних наук, професор Р. М. Кушнір. Він ознайомив присутніх з основними етапами життя Богдана Йосиповича. З вітальним словом до учасників засідання та спогадами про Богдана Йосиповича звернулися директор Західного наукового центру НАН України та МОН України, кандидат технічних наук, доцент О. Д. Зинюк, декан факультету математики та інформатики Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича, доктор фізико-математичних наук, професор І. М. Черевко, завідувач кафедри диференціальних рівнянь Львівського національного університету імені Івана Франка, доктор фізико-математичних наук, професор М. І. Іванчов, завідувач кафедри математичної фізики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктор фізико-математичних наук, професор В. Г. Самойленко, професор кафедри математичної фізики Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут ім. І. Сікорського», доктор фізико-математичних наук, професор С. Д. Івасишен, завідувач кафедри вищої математики Національного університету «Львівська політехніка», доктор фізико-математичних наук, професор З. М. Нитребич.
Впродовж засідання було заслухано 12 наукових доповідей, які виголосили провідні вчені Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Львівського національного університету імені Івана Франка, Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут ім.І.Сікорського», Національного університету «Львівська політехніка», Національного лісотехнічного університету України, Інституту математики НАН України, Інституту прикладних проблем механіки і математики ім.Я.С. Підстригача НАН України, Чернівецького національного університету ім.Ю.Федьковича.
На засіданні відбулася презентація монографії «Нелінійні ультрапараболічні рівняння та варіаційні нерівності» (автори: Н. П. Процах, Б. Й. Пташник, видавництво «Наукова думка», м. Київ) та збірника наукових праць «Некласичні задачі теорії диференціальних рівнянь», присвяченого 80-річчю Б. Й. Пташника, під заг. ред. Р. М. Кушніра, В. О. Пелиха.
Наприкінці засідання тріо «Родовід», ансамбль бандуристів «Калинонька», хор «Євшан», ансамбль «Ґорґани», народний артист України Богдан Козак, діти Богдана Йосиповича Тарас, Стефанія, Марія та внучка Квітослава виконали його улюблені мелодії та поезії. Із спогадами про непересічну особистість Б.Й.Пташника виступили проф. Чернівецького університету Матійчук М.І., професори Львівського національного університету імені Івана Франка Зорівчак Р.П., Гнатюк М.І, Сербенська О. А., народний артист України Богдан Козак.
Здавалося, ніби Богдан Йосипович поряд…